УТОМА ДАВНЬОЇ ДОРОГИ 2

Її  назвати  б  стовповою  -
Швидкої  траси  має  ранг.
То  мчить  могутньою  стрілою,
То  гнеться,  наче  бумеранг.

Її  кляли  і  проклинали,
Як  Богові  молились  їй.
До  неї    всоте  повертали
У  круговерті  роковій.

Чи  поталанить?  Чи  удасться?
Шляхи  ,  як  птахи,  їм  -  летіть.
А  нам  шукати  квітку  щастя
Серед  небачених  суцвіть.

О  квіти  щастя,  квіти  долі!  -
Вони  у  мареві  цвітуть.
Туди  дороги  невідомі,
Що  й  сами  маревом  стають.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836788
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.05.2019
автор: Іван Демченко