Життя по нелегких стежинах ішло
(Буденні незгоди ущент розмісили),
Мене ж , як спрямований рій десь вело
Летіла до щастя по вирвах щосили.
Ударившись боляче об горизонт
(Дорогу любові грудьми розтинала)
Верталась щоденно на вибраний фронт
Серпанок в ривку лише раз обірвала.
Зірниця по серці, як струмом пройшла.
Торкнулась душі, запалало світання.
Лише долетівши до сліз я змогла
Відверто дивитися в очі коханню.
Зірниця – яскраве освітлення горизонту
перед сходом і після заходу сонця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2019
автор: Олеся Лісова