Сарана

Хто  загубив  ключі  від  сонця
Не  знайде  місця  навіть  під  дощем.
Бог  вирішив  побути  незнайомцем,
Зіграти  роль,  щоб  запросили  ще.
Бур'ян  зроста,  ногами  вже  не  топчуть,
Блукає  суходолом  сарана.
Немає  стін,  попадали  всі  –  мовчки,
Під  натиском  розпеченого  дна.
Ти  схибив,  ціль  не  там.  Позаду  ворог.
Казки  розказують  позбавленим  думок.
Розплавили  всі  дзвони,  щоб  на  сполох
Не  били  ті,  хто  серцем  ще  не  змовк.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836825
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.05.2019
автор: Юлія Рябенко