Мовчанням "розіп'яти" захотів,
Німих "забив" у душу кілька слів.
Ввійшли слова мов ніж у грішну плоть,
Не до снаги мовчанку цю збороть.
Було колись в історії уже —
Впивались цвяхи у єство чуже.
Хтось на хресті вмирав, хтось воскресав...
Це — найдревніша із людських забав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836844
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2019
автор: Патара