Пролетіли ,мої пташки журавлики літа,
Загубилися, за синім обрієм в тумані.
Я дивлюсь,мов у воду...О ,де ж моя весна?..
Відцвіла...І осипалась, у квіті раннім.
Я біжу ,по стежках споришу у свій тихий рай
у пахучих травах ,віднайти розраду душі.
О вітре,неси на крилах у зелений гай
Туди де квітне весна ... тополі молоді.
За панською горою -на долині Отчий дім.
у яблуневім садочку соловей співає.
Встає рано ,сонечко усміхається всім.
Червона калина гостей віттям витає.
О, берег, мого дитинства світе казковий?!...
Моє рідне село -краю милий і дорогий.
ти одягнув вишиванку наряд святковий.
І Летять ,ключ журавлів чую їх спів дзвінкий.
Я, цілую, кожну п'ядь землі, куди ходила...
іду ,туди, де відлунює водограй Дністра.
Тут дух предків, дає мені духу і сили.
і солодить, все рідне -Отча хата моя.
Розцвіла, півонія, що мама посадила
на подвір'ї , запашив бузок у розмаю.
Спішу ,де шумлять ясени ... батьків могила.
Молюсь ,за душі у спогадах їх шукаю.
Слухаю ,серед золотих нив зелене море .
Як хвилями колише колос вільний вітер...
Тут моя рідна сторона ,широкі простори...
Вдихаю ,на волі і залишаю ,слід із літер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836876
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2019
автор: Чайківчанка