Уява як мороз на склі
Казкові створює світи.
Так мов останні на землі
Страшимся тої самоти...
Куди не глянеш - ковалі,
Що для сердець кують мечі.
Та журно ніби скрипалі
Все скиглять думи уночі.
Хтось поряд... То від чого сум?
З життям підписано контракт.
І тільки чийсь чужий парфум
Підкаже щось іде не так...
А душі, стерті в мозолі
Будують зі страхів мости.
Уява ж як мороз на склі
Реальні створює світи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836878
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2019
автор: Ірин Ка