Ми сильний! Ми гідний щасливої долі народ,
Народ який вічно боровся!
За рідну Вкраїну вставали не раз,
І крові багато лилося...
Тепер з тої крові - калина росте, росте по полях при дорозі,
Хотілося б нам обійти тяжкий шлях, та ми те зробити не в змозі...
Не можем, не маємо права на те - на те щоб забути минуле...
Прийти до калини потрібно разом,
Щоб образи враз промайнули...
Щоб ми їх побачили - вірних синів, щоб в очі ми їм заглянули..
Синів, що до болю стискали шаблі, що землю свою боронили....
Її було багато, багато в віках - вони свою Неньку любили!
Що сталося з нами? Чому ми такі? Де волю свою загубили?
Народ України, прокинься! Вставай! Розправ свої схилені спини!
Щоб нами пишались нащадки в віках -
Пора НАМ прийти до калини...
Серпень. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837018
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.05.2019
автор: Яремчук Олександр