Особливим дітям…

Оголені  нерви,  натягнуті  струни
Цих  душ,  що  страждають  за  нас…
В  дзеркалах-очах  відбивається  з  сумом
Реальний  наш  світ  без  прикрас.

Спинись,  подивись  в  ці  розплющені  очі!
Та  врешті  відкрий  і  свої…
Знайди  ті  куточки  душі,  де  щоночі
Виспівують  ще  солов’ї…

Візьми  цю  частинку  краси  і  любові,  
Неси  в  цей  занедбаний  світ…
Для  них,  особливих,  ми,  сильні  й  здорові  -
Як  в  морі  безкрайньому  пліт.

Їм  станьмо  опорою!  Віра  й  надія
В  їх  душах  допоки  ще  є…
Бо  у  милосерді  знайти  ми  зумієм
Спасіння  –  не  їхнє,  своє!!!


Фото  дітей    будинку-інтернату  "Троянда"  (м.  Ладижин)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837050
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2019
автор: ЮНата