Монотонність і млосність міста.
Метушня й маячня аж мигтить у очах.
У свідомостях множиться помста.
Між мистецтвом маскується страх.
Місто мляво малює марево,
Моделюючи маски муміям,
Перемелює мозок в місиво
І будує в'язниці мріям.
Хмарочоси давно захопили небо
І створили кругом міражі.
Нам мішають миш'як замість меду
І встромляють у м'язи ножі.
Опиратись! Не стати мурахою в масах,
Не померти в масивності міст,
Не втопитись в своїх мізеріях,
Віднайти в існуванні зміст!
20.11.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837184
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2019
автор: Тетяна Романів