І день, і ніч, і ранок, і світанок…
Так, ніби, часу мало, але в них життя.
У вічних пошуках себе втрачаю,
Постійно біжучи вперед буття.
І літо, й осінь, зим й весни вітання,
Любов і радість, сум і каяття.
І, ніби, й часу то і не так мало,
Але роки спішать, спішать, спішать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837207
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2019
автор: Romashe4ka