Так, шкода, що неможливо щось змінити
В своїй миттєвій і водночас вічній долі,
Якісь фрагменти на інші замінити,
І повністю віддатися незримій волі.
Чи можна про всі тупі й тягучі проблеми забути,
Зцілити навіки всі свіжі й загрубілі рани,
Просто дихати, бачити, слухати, діяти й бути?
І як правильно креслити та будувати плани?
Чи є можливість оглянути всі строкаті, мінливі й прекрасні пейзажі,
Ширять по барвистому полю,
Відшукати всі форми, пахощі, порухи, струни, коливання й купажі,
Відчути по-справжньому волю?
Так хочеться нечутно гайнути
У сяйво блакитних небес,
Здійнятись і нестримно пірнути
У Всесвіт незнаних чудес.
Як здійснити, здобути омріяне,
Розчепити кайдани грубого болю,
Знайти щось своє, а не навіяне,
Пізнати безмежну та лагідну волю?
01.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837270
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2019
автор: Оля Тимошенко