Сумую…
Так… на серці гірко…
Не тішать квіти, навіть сонце.
Ще день весни й червнева зірка
Загляне дивом у віконце.
Сумую…
Ми не разом знову…
Не нас покличе в щастя літо.
Веду ніч сам-на-сам розмову
Й лечу лебідкою до світу.
Сумую…
Тихо. Без істерик…
Розраду нишпорю у римах.
Лягає тиша на папери
Занадто стримана і смирна.
Сумую…
Не шкодую слова…
Нехай позначить шлях у небі,
Неначе ниточка шовкова…
Десь там мене чекає… лебідь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2019
автор: Полісянка