Останній дзвоник



Промчалися  роки  швидко  шкільні,
Мов  вітер  мовчазний,  у  поле.
І  учні  нарядні,  і  вчителі,
А  далі  дороги  і  долі.

І  дзвоник  останній  тихо  дзвенить,
Вчорашнім  дитинства  відлунням.
Дорослими  стали  в  житті  ми  за  мить,
Десь  кожен  з  своїм  сподіванням.

Тож  прощавайте  мої  вчителі
І  зошит,  щоденник,  підручник.
Ви  крила  в  майбутнє  вручили  мені
І  в  двері  до  мудрості  ключик.

Вже  й  гаснуть  вогні  у  шкільному    вікні,
А  з  ними  і  роки  ілюзій.
Чому  ж  так  самотньо  є  на  душі,
Хоч  поряд  стоять  мої  друзі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837344
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2019
автор: Східний