Каламутиш сліди.
Видихаєш вітри руйнівні.
Обираєш її, безтілесну струну безколірну.
Переходиш межу. Пальці ковзають зміями, і
Випікаєш тавро…
і зриваєшся вкотре у прірву
… відпускаєш штурвал.
Поміж ребер шумить глибина.
І німієш опівніч… не вимолиш жодної букви.
Так кохають сліпці, остаточно приречені на……
………на чутливих губах
розчиняєшся сонячним цукром
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837409
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2019
автор: гостя