Мережить морок маревом туману,
Шукаю в ньому я загублене кохання,
Відлуння кроків вводить у оману,
Блукають, як примари, сподівання...
Холодні крапельки на скроні наче сльози,
У ритмі джазу чи під звуки танго,
У саме серце заганяю я занози,
Торкаючи тебе, немов троянду.
Мелодія надії і зізнання,
Що поводир веде в імлі-тумані -
У нім навпомацки шукаю я кохання,
Оте єдине, найдорожче і останнє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837472
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2019
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)