Я не ображаюсь, і не тримаю на нікого зла
і нікому ,не дозволю ,у свою душу плювати.
Хто піді мною яму копає ,я бажаю добра...
Відсіюю ,полову від зерна,щоб спокійно спати.
Я не люблю,лживих ,пихатих ,і хитрющих людей,
Хто є мені друг, а хто є недруг впізнаю здалека.
Мене не купить, за ніякі бариші Амадей...
не буде, обливати брудом із золотого глека.
Скажіть, хто ви є,і дав вам право ,так розмовляти?...
Після ваших колючих слів ,ви для мене ніхто.
Я хочу ,про вас забути і ніколи не згадати
Так ви, з вашою подругою потонули на дно.
Те ,що дано Богом ,не можна привласнити, відняти,
І за пазухою ,не заховати будь- який талан.
У цирку, шут веселить, щоб йому аплодувати...
З чужих ідей копіює пісню сіє обман.
Так ми є люди ,а не Ангели помиляються всі.
І мудрий,не буде горланити, як на базарі.
Відійде тихо , мовчки ...не підтакує солодкій лжі.
Вдихає ,у чисте...а не ковтає дим в угарі.
Коли говорять, неправду я не буду мовчати
Подаю ;першою руку ,якщо я не права.
Я одна,вас двоє у бою ,я можу програти.
Але знайте ,зі мною Бог і захищає його рука.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837514
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2019
автор: Чайківчанка