У серпні Господа молив
Грузин, діляга тертий:
- О, Боже праведний, пошли
Мені двадцять четверту…
А поруч шепче, як у сні,
Робочий з України:
- Пошли тринадцяту мені, -
І пада на коліна.
І знов молитву повторив
Грузин, діляга тертий:
- О, Боже, я прошу й просив,
Пошли двадцять четверту!
До Бога очі зняв сумні
Робочий з України:
Пошли тринадцяту мені,
А то зовсім загину!
Грузин пита робітника,
Того, що з України:
- Це що, кацо, модель така
Сучасної машини?
- Та це ж зарплата, що з давна
Тринадцятою зветься,
Неначе премія вона
У грудні видається.
- То це багато грошенят?
На «Волгу» вистачає?
- Та шістдесят чи сімдесят,
Ну, сотня ще буває!
- Для чого Богу завдавать
Оцей мізерний клопіт?
Даю, хохол, сто пятьдесят,
Чеши з відсіль галопом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837546
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 04.06.2019
автор: САВИЧ