« До КОБЗАРЯ…»

Сидить  кобзар  при  дорозі  тай  думу  співає...  
Про  те,  як  Богдан  славетний  ляха  проганяє!
Ллється  дума  понад  степом,  аж  за  Темний  яр,
Сагайдачний  веде  Військо  супроти  татар...
А  за  лісом,  за  горою  Гонта  точить  ніж,
пан  прокинеться  під  ранок  -  а  у  ніжках  дріж...
...ходять  правнуки  героїв,  ходять  по  землі...  
Кліпають  очима  мовчки,  наче  як  ві  сні..  
Затулили  очі  й  вуха,  дух  свободи  -  ГЕТЬ!
В  серцях  пусто,  в  душі  тихо  -  пут  не  розірвать..
А  та  земля  -  стара  мати,  любить  їх  усіх,  
та  вкриває  крилоньками  на  продовж  доріг...
Де  ви,  де  ви  божі  люди  -  кобзарі  сивії?  
Де  той  вітер,  що  примару  з  України  звіє?
Де  та  дума  кобзарева,  пісня  вікова?  
Де  мелодія  у  серце,  де  тії  слова?

Липень,  2018.                    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837550
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Яремчук Олександр