Дощі пішли… Куди — не знаю…

                           ********
[i]Про  природу  дощів...
[/i]

Дощі  пішли...  Куди  —  не  знаю.
Вони-бо  скритні,  ті  дощі.
І  то  не  правда,  що  вночі
Їх  таємниця  оживає.
О  ні,  вони  розповідають
Лиш  те,  про  що  їх    не  питають.

Він    не  повернеться.  Удруге
Не  пройде  по  своїх  слідах,
Залишить  тільки  мокрий  дах
Як  зблиск    відіграної  фуги…
А  дощ  наступної  години    
Вже  буде  іншим  і  єдиним.

Вони  ідуть  собі    кудись,
Бо  суть  буття  для    них  у    тому:
Піти  лиш  раз  у  невідоме,
Єдиним    шляхом  віднайтись.
Нам    не  збагнути  їх.  А  може,
Ми  теж  на  них  у  чомусь  схожі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837615
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Олена Квітень