Зіграймо в шахи. Дошка вже готова,
На світлих покладемося ще раз.
Поглянемо, як ця, остання, змова
Згуртує залишки недосконалих нас.
На шахівниці вдосталь невідомих,
Свого покликання іще не визнають.
В очах зароджуються теми для розмови,
А в душі проникає справжня суть.
Буває, досвід роз’їдає крила,
Втрачаєш здатність втілювати сни.
Шукаєш правду – ще не вся згоріла,
Чекає волелюбної весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837686
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.06.2019
автор: Юлія Рябенко