Чотирнадцять років нема тебе, татку,
Та досі ти поряд зі мною в думках.
І твій День народження нині — лиш згадка,
То ж сльози укотре течуть по щоках.
Так швидко забрало від нас тебе Небо,
Не ймуть досі віри знайомі про це...
Так, татку, мені ще "плеча твого" треба,
На давніх світлинах вдивляюсь в лице.
Помолюся нині за царство небесне
Для тебе і мамочки, знову Ви вдвох...
Ніхто вже не зве мене "сура облесна"...
Вітаю тебе... Хай дає тобі Бог...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837714
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.06.2019
автор: Патара