Як труну на постамент
Встановили й віко,
Говорила в цей момент
Жінка чоловіку:
- Жив, як в пісні тій, не пив,
Тютюну не нюхав
І до других не ходив,
Лиш дружину слухав.
Так. Був чемний чоловік,
Ставний і красивий,
Та короткий в нього вік,
Бач, і ще й не сивий.
І лише, як уві сні
Брюки, як шнурочок
І лежить він у труні,
Наче огірочок.
Ну, а ти, як та свиня –
П’яний та небритий.
І живу ж до цього дня
З таким паразитом.
[i]01.01.1989[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837852
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 06.06.2019
автор: САВИЧ