Діти, ніби квіти,
Тягнуться до світла,
Сонце їм потрібне і тепло.
Як цього не мають,
Згодом помирають,
Так, на жаль, у світі вже було.
Дітки-онучата,
Вам я друга мати,
Тож не шкодуватиму тепла
Злу не дам скориться,
Стану, як тигриця,
Доля щоб зустрілася не зла.
24.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837873
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2019
автор: Ганна Верес