Від землі до неба, в сонячну блакить,
Десять тисяч метрів і жадана мить!
Крила розправляє лайнер, наче птах,
Хто мене чекає з квітами в руках?
Все, що залишаю, в Вічність відійшло,
В серці відчуваю радість і тепло.
Думка швидше світла землю облетить,
Мріями до тебе мій літак спішить!
Глянь в ілюмінатор, о, яка краса!
Кожен раз - це свято! диво! чудеса!
Нам не осягнути величі буття,
Ми лише піщинки, в вихорі життя.
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837880
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.06.2019
автор: majra