(квітневе надвечір’я)
Судестада стриножить муругі хмари
В побляклості квітневої грай-води,
Громовиці корчмарі — галай-татари
Все крамолять правесело прасади.
Міжтумання жовняріє. Орди Зевса
Ятаганять вишини лазур-лани
Та гогочуть мілководдя сині плеса, —
Колихнулось надвечір’я зі струни...
Розшаманилось піднеб’я — сипче іскри...
Розціловує долини Грозовій —
Престарезний Ярмолай все топче кригу —
Сновиганець креше танець кочовий.
(9 квітня 2012)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837886
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.06.2019
автор: *SELENA*