зрештою…

Зрештою,  просто  літо,  а  це  -  пора  відпусток,
Зрештою,  б’є  годинник,  як  поховальний  дзвін,
Зрештою,  пляма  сонця  –  плазми  гарячий  згусток,
Зрештою,  просто  визнач,  хто  тобі  –  точно  Він
Зрештою,  ми  –  не  перші,  в  принципі  й  не  останні,
Зрештою,  їх  –  мільйони,  тих,  хто  ось  так  любив,
Зрештою,  всім  Гераклам  рано  чи  пізно  –  стайні,
Зрештою,  в  піцикато  стогне  струна  в  надрив
Зрештою,  «не  смертельно»  стане  буденним  «вбивче»,
Зрештою,  й  птеродактиль  квилить,  як  збитий  птах,
Зрештою,  ніц  немає  в  космосі  «вище»  й  нижче,
Зрештою…  Б’ють  в  обличчя  і,  щоб  надійно  –  в  пах

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2019
автор: Котигорошко