За обрій! За обрій!
Розлитими фарбами
сонце малює ніч.
Під вечір холодний
повіяло чарами
і плигнула кішка на піч.
Із печі у комін,
із комена в поле,
хутко накрилась рядном,
й Петровим вдяглась батогом.
Й сміється, сміється!
Качається в травах -
смарагдові очі блищать.
Котячого серця
любов не чепала,
а ледве торкнулася п'ят.
Танцюють у но́чі
азартно й завзято,
хитрують у казино
тіні котячі,
прудкі й волохаті,
густе смакують вино,
кладуть мілкі гроші,
гасають між пальтами,
рожевий пускають туман,́
стоять насторо́жі
козирними картами,
душ ведуть караван.
Із тих, що сьогодні
віддали замало
боргів за минулий рік.
Лапи холодні
хапають за горло,
пускаючи свіжий сік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837934
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 07.06.2019
автор: PersephoneNeit