Там нема війни. ______Максим Коровниченко

Прикинь,  народе,  –  ТАМ  нема  війни,
Там  літо  й  тішиться  народ  на  пляжі...
Потрібні  Україні  ТУТ  лиш  ми  –
Обачні  ТАМ  до  люду  в  камуфляжі.

Там  збурюють  чутки  солодкі,
В  метро,  йой,  інтернет  летить  услід,
У  Фе́йсбуку  бої  ведуть  жорстокі,
Після́  ж:  війна  закінчена  –  обід!

Там  не  втискають  кумполи  у  плечі,
І  не  лякає  крихкість  тишини.
Там  пиво  п'ють  в  кав'ярнях  кожен  вечір  –
В  одній  країні:  є  й  нема  війни!!!

Там  думка  як  тарантул  заповзає  –
Не  про  війну,  а  за  похід  до  бутиків...
Тут  волонтер,  мов  янгол,  укриває
Крилом  бронежилета  вояків.

Ти  ба,  народе,  –  там  нема  ж  війни
Дівчата  там  безважні,  феї  наче.
Так,  на  ворогів  розгнівані  вони,
Та  бакса  курс  важніший  їм  одначе.

Ми  переможемо  –  це  аксіома,
Адже  я  бачив  –  Бог  як  чуба  стриг.
Всі  здужаєм:  і  ті,  хто  був  удома,
Й  вернувся  хто,  і  хто  навік  поліг.

Гадаю,  люди  "де  нема  війни",
Підможуть  людям  "ми  їх  подолали",
Щоб  сумом  з'єднані  колись  вони,
Полеглих  за  чарчиною  згадали.

Напишуть  скоро  наші  й  їхні  ЗМІ,
Засяючи  в  новиннім  гуталіні:
Вже  в  Україні  то  нема  війни!
Красунчики!  І  Слава  Україні!

Оригінал

"Прикинь,  народ,  а  там  же  нет  войны!
Там  лето!  Там  народ  тусит  на  пляже.
Мы  тут  нужны,  а  там  мы  не  нужны:
Там  осторожны  к  людям  в  камуфляже.

Там  будоражат  радостные  слухи:
В  метро  теперь,  бл*дь,  ловит  интернет!
Там  все  воюют  яростно  в  фейсбуке.
Потом  война  окончена  –  обед!

Там  хорошо,  там  не  вжимают  бошку  в  плечи,
Там  не  пугает  хрупкость  тишины.
Там  пиво  пьют  в  кафешках  каждый  вечер.
В  одной  стране  идёт  война  и  нет  войны!

Там  мысль  заползает  как  тарантул:
Не  про  войну  –  про  отпуск  думать  летом.
И  только  волонтёр  –  уставший  ангел
Укроет  нас  крылом-бронежилетом.

Прикинь,  народ,  а  там  же  нет  войны!
Там  девушки  воздушны  словно  феи.
Да,  все  на  моск*лей  раздражены,
Но  бакса  курс  волнует  их  сильнее.

Мы  победим.  И  это  аксиома:
Я  видел,  как  Бог  чуба  выстригал.
Все  победим:  и  те,  кто  были  дома,
Кто  возвратился,  кто  навеки  пал.

И,  думаю,  что  люди  “там-где-нет-войны”
Помогут  людям  “мы-их-победили”.
Чтоб  все-все-все-все  жители  страны
Налили,  помянули,  закусили.

Напишут  скоро  их  и  наши  СМИ,
Сияя  в  заголовков  гуталине:
Прикиньте,  в  Украине  нет  войны!
Х*хлы  –  красавцы!  Слава  Украине!"  (с)

Автор  Максим  Коровниченко


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837992
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2019
автор: Юрій Шибинський