БЕРЕСТЕЧКО НАШЕ Нове…
Вороги готують…
А тим часом… Вже над ними- круки кричать,
Щось своє мудрують.
Вам в нещастя, вороженьки, упирі трикляті!
Аби вже кров’ю, вдосталь упилися! У своїй Ви хаті!
Не у нас…!!!
Бо Луг Великий,
Ще побачать люди,
І почують
Ревучого мову…
Й СЛОВО ПРАВДУ Збудить!
Скоро , скоро!
Кібець зі степу
Волю подарує!
Тільки день той
Ворог клятий вже не почує.
Із грошима та й у пекло
Гулькне на віки.
Бо до влади на Вкраїні
Стануть козаки!
Нема в них брехні у серці,
До свиней жалю.
Тож, теє поле , Берестечка -
СЛАВІ віддаю!
Аби зрада в Україні-ненці не жила.
Щоби правда над всім світом
Сонця меч несла!
Наша ненька-Україна
Міцну Руку мала.
Не брехливу,
Не з риночку,
Щоб не пропивали у «верхах»:
Синів ВЕЛИЧНУ долю!
Не ганьбили Рід наш славний,
Та Всевишню волю!
Бо хто волю народу Божого
Як п’яний вепр, зневажає, -
Той плазує по чужій землі,
Бо своєї – не має!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838062
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2019
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)