Світ, мов чисте джерело, людям дарував любов, тепло.
Сонце, світлий день, пахучі трави. Все наяву було.
Серце, що з тобою - тріпочиш у владній павутині.
Ніч безмежна. Знов очі червоні без сліз в Україні.
Пам*ять - це нескінченна книга, в якій записано все.
Чорним, кривавим історія факти в майбутнє несе.
Є межа і строки всьому, тому що не гоже, гниле.
Навіть життя людини, країни вже холодне і зле.
Страх - зникає мова, корені історії нечулі...
Нелюди намагаються рушить, шарпають минуле,
Стала верхівка на шлях найбільшого злочину людства.
Що ні день - вже у людей гірше політичне розпутство.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838127
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.06.2019
автор: Маг Грінчук