Йому говорили, що старша вона набагато
"І що ти знайшов у цій жінці цікаве таке?
Чи вже на землі позникали молодші дівчата?"
...Кохання було наче яблуко пізнє терпке.
Йому говорили: навіщо, мовляв, зайвий клопіт:
Чужа і до тебе не піде, не лишить дітей.
...Він бачив в очах її небо осіннє і попіл,
Згасаючі вогники, наче пророцтво смертей.
Мовчав переважно. Що можна на це все сказати?
Неправильно, згоден, що серцю він волю давав.
Хіба їм розкажеш, як вміє вона цілувати
І пахне так п"янко, мов скошена влітку трава?
Йому говорили:в них різні проляжуть дороги,
Що доля відкинула їх на узбіччя війни.
Загиблі з"явились на очі Предвічному Богу -
Мовчав Він і плакав, коли промовляли вони.
P. S. Величезне прохання тримати свої здогадки про прототипів героїв при собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2019
автор: макарчук