Все бу́ло і все буде, що здійсниться;
З чиєї волі – нам не все одно?
Не втратити себе в небеснім ситці
І мудрості тут знайдене зерно.
Адже скіль Світла бачили з дитинства,
Відомо, хто нас наповняв Добром –
Трудились Ангели, Марія Діва
І Душ земних та друзів весь огром.
Це Лукомор'є, всім нам в дар є царство...
Вкраїни ж – меншості лиш капітал.
Врятуємось від владного варва́рства?
Городять за гектарчиком гектар.
Собі усе у ласощів шматочки –
Пейзажі де, озера, берег рік.
З простором – дичина була б й грибочки.
Тин встав – там мовби звір, не чоловік.
Чи переродження, а чи видіння?
Накоїв – "відмолюся, Бог простить..."
Вже років тридцять у гріхи падіння,
Але ж злодійський множать апетит.
"Христу прийшлося Хрест свій волочить.
Про бездоганність нашу б всіх привчить?..."
09.06.2019 р.
Легко видно цифри-перевертні в даті,
що символічно.
У Лукоморья
Всё было и всё будет, что свершится;
По воле чьей – не всё ли нам равно?
Себя не потерять в небесном ситце
И мудрости здесь найдено зерно.
Ведь столько Света замечали с детства,
Известно, кто нас насыщал Добром –
Трудились Ангелы, Мария Дева,
Родные и друзья все большинством.
Ах это, Лукоморья всем в дар царство...
России ж – меньшинству лишь капитал.
Спасёмся ли от властного дикарства?
Городят уж – десятками гектар.
Всё превращают в лакомства кусочки –
Пейзажи где, озёра, берег рек.
С простором, чтобы дичь была, грибочки.
Тын встал – там словно зверь, не человек.
Как быстро – на глазах перерожденье.
А натворил – "отмолим, Бог простит..."
Лет тридцать длится во грехи впаденье,
Но воровской всё множат аппетит.
"Это Христу пришлось свой Крест тащить.
Нам как-нибудь удастся проскочить."
09.06.2019г.
Легко видно цифры-перевертни в дате,
что символично.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838213
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2019
автор: Променистий менестрель