Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837415
Чому як сокіл не літаю
і сонця вись не досягаю,
щоб по синьому небу летіти,
де були хмари наче квіти.
Там непорушна синява
і хмар високая стіна,
сонце ховається за хмари
і скоро нічка буде з нами.
Вже сонце до землі звикало,
проміння рясно розсипало,
а сонце за тими хмарами
наче ховалося за фіранками.
Низенько повисали хмари,
летіли понад дугами-мостами,
зверху - сині, внизу - білі,
наче під ковдрами.
Хоч не сокіл, не літаю
понад хмароньками,
та побачу і почую
простір над домами.
Продовження:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839298
25.05.2019-9.06.2019.
Світлини Ігоря Винниченка:
“Чому я не сокіл?”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10211134934648793&set=pcb.10211134938928900&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2019
автор: Светлана Борщ