ВЕСНЯНИЙ КЛАВЕСИН

Клавесин,  клавесин,  то  сміється,  то  плаче,
Наче  люблячий  син,  він  святе  лише  бачить.
А  вгорі  в  небесах  усміхаються  долі,
Там,  у  небі,  любов  їм  виконує  ролі.

Клавесин,  клавесин  грай,  щоб  небо  співало,
Пам’ятай,  що  життя  довгі  роки  мовчало.
Коли  ноти  твої  доторкнуться  до  серця,
Може  ще  в  тишині  моя  доля  озветься.

Зазвучить  клавесин  ніжним  голосом  в  небі,
Біла  хмарка  спливе  угорі,  наче  лебідь.
Затанцюють  вітри  під  красу  клавесину,
І  злетить  до  землі  білий  цвіт  черемшини.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838416
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.06.2019
автор: Віталій Назарук