Розгулявся у діброві горе-вітер,
Посплітав деревам довгі, ніжні віти,
Гнув додолу, до водички,
Поламав мою сестричку,
Як, берізонька, до тебе я прийду?
У гайочку розбуянилась гроза,
Просочилась з піднебесся там сльоза,
Постікали геть додолу,
Наче вкрило пледом море,
Як тебе, моя зозуля, там знайду?
Запустив у поле руки буревій,
Розкидав волошки, маки з моїх мрій,
Підіймав угору сіно,
Коні встали не сміливо,
Я стежинку знову й знову прокладу.
У садку затихли в північ всі джмелі,
Місяць промінь опускає лиш мені,
Вийду боса на доріжку,
Не засну без тебе в ліжку,
Із дороги, милий мій, тебе діждусь...
*******************************
-----------------------------------------
*******************************
Б'ється дощ мені у скло,
Він так проситься до хати,
Сумно стало за вікном,
Наче хоче щось сказати.
Я долоню притулю,
Щедро ззовні зацілує,
Розкажи мені, молю,
Що ж тебе завжди хвилює.
Він малює по землі,
Так гріхи усі змиває,
Колискові через сни,
По даху вночі співає.
Гірко плаче кожен раз,
Як приходить – всі тікають,
Зазирнув мені у сад,
От сюрприз – його чекають!
Діти взяли гумачки,
Кольорові парасольки,
Заливає їм стежки,
Вони ж плескають в долоньки..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838521
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2019
автор: Galkka2