Хронометра стукіт – уміло поставлена пастка…

                                     **********

                                                               [i]Після  цього  я  бачив  чотирьох  ангелів,
                                   що  стояли  на  чотирьох  кутах  землі,  щоб  не  віяв  
                                   вітер  на  землю…(Книга  Об’явлення,  7:  1-3)[/i]


Хронометра  стукіт  –  уміло  поставлена  пастка
Для  творів,  для  спогадів,  для  кораблів  паперових...
Розбудженим  роєм  з-під  пальців  злітають  підказки,
І  відблиски  сяють  на  біло-сріблистих  покровах.

І  низка  подій  –  рольовою  невпинною  грою,
І  сітка  гілок  на  вікні  –  вітражем  ілюзорним,
І  вже  не  змінити  того,  хто  назвався  героєм,
І  вже  не  здолати  кордону  між  білим  і  чорним.

Почуй  же  скоріше,  бо  я  –  твій  невизнаний  геній,
Бо  я  –  в  механізмі  годинника,  в  злому  полоні,
Бо  всі  посилання  розпливчаті,  мов  безіменні
Незвідані  землі  епохи  захвату  колоній,

Бо  скоро  на  чолах  предвічне  ім’я  заясніє,
Бо  скоро  чотири  вітри  вже  відпущені  будуть,
І  радісним  подивом  зміниться  плач  Єремії,
І  білі  вісонні  убрання  замають  усюди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838587
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.06.2019
автор: Олена Квітень