Хутким промінцем, що сяє…

                   ********

Хутким  промінцем,  що  сяє
Цікавинами  легкими,
Пробігти  книжковим  краєм,
В  тісних  лабіринтах  літер,
Між  аркушами  цупкими,
А  далі  –  за  підвіконня,
Униз,  де  полює  вітер...
Доріжкою  за  хвилину
Між  постатями  півоній
У  ліс  трав'яний  ввірватись,
Де  зріють  роси  краплини
В  нефритовій  оболонці,
Де  зелені  терпкуватість,
Де  листя  намет  сплітає,
Просвічують  проти  сонця
Прожилки  та  капіляри...
Зібрати  пилинки  таїн,
І  раптом  знайти  забуті
Надтріснуті  окуляри  –  
Скляну  величезну  браму,
Не  скритись,  не  обминути,
Портал  у  чиєсь  минуле,
Розвіяне  за  вітрами...
Або  й  не  минуле  навіть,
А  просто  колись  заснуле,
Немов  листяні  фрегати,
Мов  позачасова  заводь.
І  смутку  вже  не  навіє
Пошкоджений  навігатор,
Лиш  відблиск  впаде  на  вії...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838681
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2019
автор: Олена Квітень