Навіщо знову торкаєшся мене,
Я більше в світло не повірю,
Лишила в темряві журба,
Мотузку кинула на шию.
Давно все тіло оніміло,
Але думки блукають колом,
І серед них живе надія,
Що в пеклі очі я відкрию.
Вогонь пройдеться по рубцям,
І ти відчуєш ту печаль
Яка мені роз’їла серце,
Яка принизити зуміла.
І на очах зривала з тіла,
Останню білу шкіру,
І припиняла лиш тоді,
Коли душа торкнулась неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838770
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.06.2019
автор: Ти не осліп