* * *
Від ударів
лишаються іскри, як в склі
чи в небеснім льоду…
На землі!
всі століття! – іти щоб не ковзько!
Мисль танцює,
як білий наган
в арабесках моїх па-де-де!
Передайте цековським:
цей не впаде!..
Йдіте в небо!
Єдине, що я оспівавши, на груди б
згорнув.
Йдіть до мене!
я лобом його провернув!
Йдіте в небо!
ідіте! тримайте його на лиці, на руках,
Йдіте в небо,
це більше за все, що де скажуть
і зроблять
в віках!
Йдіте в Небо!
1981
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838891
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович