десь далеко за пругом лунять
дні де волики міряють долю
тихо котиться віз межи поля
і ніхто їх не міг перейнять
там ще правда між люду була
і замки не висіли на дверях
між краянами тепла ще ера
а левконія мирно цвіла
через річечку кладка й по ній
йде бабуся з онуком на луки
де корівка недоєна мука
під кущем чередник в напівсні
жайвороння у небі співа
а рядком в полі соняшник злотий
всі голівки до сонця під ноти
та вздовж стежки трава мурава
спервовік були ближче землі
гаптувало там літепло душу
пам'ятати повік все це мушу
щем серденька по тім ой люлі
17.06ю2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839080
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.06.2019
автор: Променистий менестрель