Чи знаєш Ти, що совість – голос Бога?
Одних вона пече, а інших – ні:
За юдин гріш купується дорога
І душить її злоба в тій війні.
Засмучує Отця така дворога.
Земне життя – у кожного свій шлях –
Багато зваб, панує гріх підступний.
Не раз ганьбою злоба на вустах,
Забуті Тіло й Кров свята… Відступні
Руйнують і дорогу, й Божий дах…
А совість – Божий глас, душа свята –
Закута, не почута в грішнім тілі…
Гірка в гріхах дорога та пуста,
Марніють душі, крила їх зотлілі,
Шкребе на серці та мовчать уста.
Без Бога душі бідні та невмілі –
Єдина істина життя проста!
4лютого 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839173
Рубрика: Нарис
дата надходження 18.06.2019
автор: палома