Ти, сину, усвідом свої роки,
Вклонися мамі й татові у пояс.
І пригорни батьківське до щоки,
Хай вони власну душу заспокоять.
Пр: Синочку мій, дитиночко моя,
Молюсь за синє над тобою небо.
Щоб у житті ти слухав солов’я,
Щоб кожен день ніс твому серцю щебет.
Бо не даремно сивина в батьків,
З тривогою матуся часто в хаті.
Немає сну на протязі років,
Коли тебе приходиться чекати.
Пр.
Лише тоді, як пісня задзвенить
І будеш ти приходити до хати.
Тоді в житті батьківськім прийде мить,
Від радості ми зможемо кричати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839198
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 18.06.2019
автор: Віталій Назарук