Ну то й що, що завтра стане з нами?
Не роби з нічого переляк.
Так, ми всі розчинимось між снами,
В землю закопавши тіла фрак.
Янголи заплачуть довгокосі
(але то робота в них така),
Пам’ятай, що ми живі ще досі,
Хай життя не варте й мідяка.
Хай роки проходять табунами,
Може в пекло, а можливо в рай,
Не питай, що завтра буде з нами,
Не питай, я прошу, не питай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839214
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 18.06.2019
автор: rutzt