Коли птахи у вітах засинають…

                           *******  

Коли  птахи  у  вітах  засинають,  
Коли  м’яким  стає  дзеркальне  скло,
Стає  пустим  розгадане  число,
Сузір’я  повертаються  і  навіть

Звучать;  коли  зустрінуться  ті  звуки,
Скипить  повітря  блискавками  крил,
Ліхтарні  феї  золотистий  пил
Розбризкають  по  стоптаному  бруку…

Коли  в  каміні  розквітає  жар
Подіями  з  книжкової  полиці,
Коли  стіна    придуманих  традицій
Розвіюється  клаптиками  хмар…

Коли  чекання  живиться  теплом
Німих  посвідчень  та  безмовних  бесід,
Із  рухом  пальця  рухається  всесвіт,
Маленький  всесвіт  за  фігурним  склом…

Чи  не  тоді  покличе  непокоєм
Очеретяна  флейта  за  собою?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839338
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Олена Квітень