Ну для чого віршІ?!
Відриваєш з душі
Шмат великий
І клеїш у слово.
Ну навіщо вони?
Щоб було до весни.
Щастя людям всім
Обов'язково!
Скажуть:все то пусте.
Ну навіщо оте
Рим складання
І осуд вселенський?
Але може когось
Втішить вірш і спасе!
Хоч один,хоч
Манюнький,
Одненький.
І тоді я перо
Знов у руки беру
І рятую когось
Так швиденько.
І слова,що прості
У красиве вдячну.
І на серці так стане
Тепленько.
І вклонюсь читачам
Всім низенько.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839342
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Відочка Вансель