Так як без кореня рослини,
рости не будуть, пропадуть...
Отак і ми без України,
себе не зможемо відчуть...
У світі й інші є країни,
інші ліси, садки, степи...
Нема людей без батьківщини,
це знають всі - і я, і ви...
І хто б куди з нас не поїхав,-
розлуки відчуває гніт...
Буде здаватись самоцвітом
з країни рідної привіт...
Можливо рай є на чужині,
далеко десь за рубежем...
Своя країна, то святиня,
без неї ми не проживем...
Нема без кореня рослини,
без вітру не бува дощу...
То не життя без батьківшини,
так як обіду без борщу...
Можливо я і повторюся,-
країна в нас на всіх одна...
Лише до неї я горнуся,
для мене кращої нема...
І хоч і важко в нас буває,-
простому люду нині жить...
Та вірю я, ми все здолаєм,
зумієм край свій відновить...
І ще Дніпро покотить хвилі,
стрімкі пороги ті порве...
І люди житимуть щасливо,
і ворог лютий відійде...
І над донецькими степами,
замайорить країни стяг...
Злама народ усі кайдани,
Україна житиме в віках!..
Нема без кореня рослини,
якщо не віриш - провіряй...
Нема миліше України,
отож її і захищай!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839353
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: геометрія