Слову-Богу, що зробив
унікальним, з любов’ю
присвячується
Всі граються, а Бог і я
працюємо.
Вітер в паруси! – о!
це не тільки мрія!!
Бог мене в небі потрусив! –
о ...
щоби серцям я радістю –
повіяв
з-над сил
так
щоб – спастися
попросив!
Паси!
Кого паси?
Паси – повітряні! –
гра сил
швидкість! –
окрилення Краси!!
да! за Красу –
тебе можуть прийняти
(ліси, мости, річки...поля...а! –
дурень схоче ословляти!
так! за сміливість –
не встигають розглядати)
ось, я вже в Сина
й Тата –
то дмухнув Дух – що, нерозумні?
нема стовпів?
ти точно с т а н ь – постала хата
хата до хмар небес!!
дівчата
кажуть її не бачать
а хто Отця по правді бачить?
нема
все відлетіло як злетіло
маєм тіло
і Боже тіло
комусь
відкритись
захотіло...
19.06.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839388
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 20.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович