Геній і зле чинення. Соната

                     Божій  Матері,  що  спасає  ризикованих,  в  любові  присвячується


                                                                                       «Воно  тим  християнськіше  –
                                                                                         чим  несподіваніше  й  гостріше  споглядаєш...
                                                                                         я  вибачаюсь  щодо  інших»  І.Ш.
1

Заглянуть  неухильно  розсудкові?
Загинуть  неухильно  розсудкові??
є  Задум  –
обізватись  добрим  словом...


2

смиренний  чловік  –  це
хто  він?
неявлення-і-явлення
прийнять  готовий?


Золото  Духа  –
золоті  ці  пальці
молоді  трави  плачуть
в  ранку  
живій  праці


золоті  трави  пахнуть  –
Божії  скитальці


і  Бог  і  трави
Бог  пройде  –  і  запах
а  входить  ранок
на  рожевих  лапах


є  ранок  генія
це  ранок  –  мого  генія  –
від  свята  Божого
а  чи  –  для  кожного?


сліпим  у  тьмі  –  матеріальним  виглядає
хоча  цього  ніколи
не  буває


квіти  очей
ці  незабутньо  пахнуть
не  добачають?
та  –  не  добачають
на  одну  мить  в  ограні  світлом  –
                                                                           ахнуть!
                                       стрічна  любов  
ці  їх  зіниці  відкриває...


о  люблять  трави  квітів
обнімаються
притягуються  всі  до
квітів  –  обнімаються
віти  заквітчують  і  небо  –
обнімаються
мов  –
так  спасаються


і  Бог  і  трави
й  знає  Бог  –  йде  запах
бо  ходить  ранок  
більш  на  білих  лапах


3

А  згинуть  неухильні  розсудкові??
Є  потяг
наректися
точним  словом!..

21.06.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839543
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович