БАЛЛАДА О ТРУБАЧЕ
сл. С.Крилова,
муз. С.Никитина
Кругом война, а этот маленький...
Над ним смеялись все врачи -
Куда такой годится маленький,
Ну, разве только в трубачи?
А что ему? - Все нипочем:
Ну, трубачом, так трубачом!
Как хорошо, не надо кланяться -
Свистят все пули над тобой.
Везде пройдет, но не расстанется
С своей начищенной трубой.
А почему? Да потому,
Что так положено ему.
Но как-то раз в дожди осенние
В чужой стране, в чужом краю
Полк оказался в окружении,
И командир погиб в бою.
Ну, как же быть? Ах, как же быть?
Ну, что, трубач, тебе трубить?
И встал трубач в дыму и пламени,
К губам трубу свою прижал -
И за трубой весь полк израненный
Запел "Интернационал".
И полк пошел за трубачом -
Обыкновенным трубачом.
Солдат, солдат, нам не положено,
Но, верно, что там - плачь, не плачь -
В чужой степи, в траве некошеной
Остался маленький трубач.
А он, ведь он - все дело в чем! -
Был настоящим трубачом.
БАЛАДА ПРО СУРМАЧА
сл. С.Крилова,
муз. С.Нікітіна
Війна кругом, а він – малесенький…
Та лікар не шукав причин -
Всміхнувся: буть тобі, малесенький,
Хіба що, мабуть, сурмачем?
А він лише хитнув плечем:
Гаразд! Хай буду сурмачем.
Як хороше, він не згинається, -
І куля повз його летить,
Скрізь пройде він, про все дізнається,
Сурма начищена блищіть.
Ну а чому? Та все тому,
Що так наказано йому.
В суворий час, в сльотУ наврочену,
Подалі рідних міст і гір,
Загін був ворогом оточений,
І вбитий був наш командир.
І що ж тепер, як буть йому?
Підводь, сурмач, свою сурму!
І встав сурмач, вогнем осяяний,
Мундштук на заклик приладнав -
І слідом всі бійці поранені
Співали «Інтернаціонал».
І полк пішов за сурмачем,
Таким звичайним сурмачем!
Тримайся, брате, нам не можна так,
Солдатові не лічить плач:
В степу чужім, в траві некошеній
Заснув навіки той сурмач…
А треба знати нам про це,
Що був він справжнім сурмачем!
С благодарностью приму коррективы и критику относительно данной работы.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839553
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Борисовна