Посічена спина, немов би батогом,
Слова, діла людей безжалісно вбивають,
В душі стікає кров і ненависть кругом,
До тебе йду по склу, хоч круки заважають.
Я єлей дістаю, по ранам всім пройдусь,
У плахту загорну, нехай вже заживають.
До себе пригорну, одягну пелену,
І сонце прикладу, до тебе не дістануть.
У серце ти ввійшов, коріння запустив,
Росте воно наскрізь, від зла оберігає,
Хай скрізь гуляє дим, у ньому темна суть,
Де ми зєднались вдвох - любисток розквітає….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839555
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Galkka2